У літній період року найбільш поширеним є діарейний синдром. Пронос (діарея) – це прискорене випорожнення кишечника (більше 4 разів за добу) зі зміною консистенції калових мас (від кашкоподібної до рідкої). При діарейному синдромі маса фекалій більше 200 г. на добу, вміст води в них від 65% до 90%.

За тривалістю розрізняють діарею: гостру (7–10 днів), затяжну (більше 2 тижнів) і хронічну (більше 3 місяців). Причинами гострої діареї являються кишкові інфекції, асоційовані з вірусами, бактеріями, паразитами, які потрапляють у шлунково-кишковий тракт з їжею, водою або напоями. Тривалий прийом антибіотиків є причиною так званої антибіотикоасоційованої діареї.

Як відомо, в організмі людини мешкають трильйони різних мікроорганізмів. Значна їх частина (вагою 1–2 кг) існує в кишечнику, створюючи мікробіоту (мікробіом). Серед них є корисні бактерії (домінуючі), так звані умовно патогенні (незначно кількість) та одиничні патогенні мікроорганізми, які не викликають проблем. Порушення їх співвідношення приводить до дисбіозу кишечнику. Мікрофлора практично впливає на всі процеси в організмі людини.

Найбільш вірогідними збудниками діареї інфекційного генезу є кишкова паличка з ентеротоксичними властивостями, шигели, сальмонели, лямблії, ротавіруси. Механізм передачі збудника – фекально-оральний.

Діарея частіше виникає у осіб, що виїжджають за межі свого регіону, особливо при вояжі в тропічні країни (так звана «діарея мандрівника»). Висока розповсюдженість діареї в туристів пов’язана з недотриманням правил особистої гігієни, харчуванням у кафе і ресторанах, вживанням води з природних джерел, придбанням їжі або води у торговців на вулиці або на пляжі. Групу ризику складають діти віком до трьох років та особи у віці 21–29 років, а також особи, які страждають захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Вченими отримані дані про роль генетичних чинників у виникненні інфекційних захворювань системи травлення. Встановлено, що у людей I групи крові значніша вірогідність тяжкого перебігу вірусних уражень шлунку та кишечника.

Діарейний синдром часто супроводжується втратою рідини і мінеральних речовин, що приводить до зневоднювання організму. При цьому виникає сухість у роті і спрага, біль у животі, що не проходить після випорожнення кишечника й відходження газів, нудота і блювота, слабкість, озноб, підвищення температури тіла. Кал – рідкої консистенції, може бути з домішками неперетравленої їжі, слизу, інколи навіть крові.

Розвитку діареї сприяє вживання сирих яєць, овочів і фруктів з пошкодженою шкіркою, холодних закусок, недостатньо термічно обробленого м’яса, риби і морепродуктів, некип’яченого молока, морозива.

Принципи попередження діареї нескладні для виконання:

– мити руки перед прийомом їжі, а також після кожного відвідування туалету;

– використовувати для пиття і гігієнічних цілей (наприклад, чищення зубів) воду з пляшок заводського виробництва кімнатної температури (використовувати до 8 склянок на добу); оптимальний вибір – поєднання мінеральної води без газу з солодким соком (гранатовим, чорничним, черешневим, айвовим, вишневим);

– фрукти та овочі перед вживанням ретельно мити гарячою водою і очищати від шкірки;

При розвитку діарейного синдрому необхідно виключити вживання сирих овочів і фруктів, молока, наваристих бульйонів, свіжої випічки, гострих і жирних страв. Дозволяється дієта з включенням максимальної кількості рідини, слизових супів, продуктів з низьким вмістом клітковини (підсушений білий хліб, відварений рис, картопля). Приймати їжу треба невеликими порціями кожні три години. До повної нормалізації стільця необхідно утримуватися від прийому алкоголю, жирної, пряної та смаженої їжі, копчених страв. Кишкові антисептики, антибіотики призначаються при тяжкому перебігу діареї.

З метою відновлення водного балансу доцільно використовувати лікарські препарати або розчини, приготовлені самостійно. Для цього необхідно змішати:

– 8 чайних ложок цукру, 3 чверті чайної ложки солі, чайну ложку соди, сік з 2 апельсинів на 1 л. кип’яченої води;

– 4 столових ложки цукру або 50-60 г. відвареного рису, кукурудзи, картоплі на 1 л. кип’яченої води.

Важливе місце при підготовці до подорожі має укомплектованість медичної аптечки, яка має стати необхідним супутником, як фотоапарат чи банківська картка. До аптечки слід покласти лікарські засоби:

– ферментні;

– ентеросорбенти;

– протидіарейні;

– регідратанти;

– пробіотики;

– кишкові антибактеріальні препарати;

– спазмолитики;

– антибіотики.

Згідно статистичних даних одужання настає впродовж 6-7 днів у 90 % випадків. Якщо діарея не припиняється 1-2 тижні, то слід звернутися до лікаря, здати аналіз кала на патогенні мікроорганізми, або краще на мікрофлору калу в цілому. Необхідне обстеження можна провести в ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» або в кабінеті інфекційних завхворювань (КІЗ) за місцем мешкання.

Запам’ятайте! Краще попередити, ніж лікувати. Своєчасна діагностика і лікування дозволять уникнути розвиток небезпечних для життя ускладнень діарейного синдрому. Бережіть своє здоров’я!

Зоя Шевцова,

зав. відділення захворювань кишечника

ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України»,

заслужений лікар України, кандидат медичних наук