Останнім часом спостерігається значне та безперервне зростання кількості захворювань аліментарного ґенезу, що стало міждисциплінарною проблемою та вимагає активного втручання лікарів різних спеціальностей. Разом з тим, ми спостерігаємо і намагання сучасної людини змінити свій спосіб життя на здоровий. Це також стосується найбільш важливого та значущого серед усіх можливих цінностей та пріоритетів людини – харчування. Воно, як повітря, здається нам природною та невід’ємною умовою життя. Про “хліб насущний” ми згадуємо кожен день. Кожен з нас з моменту народження вибирає та формує для себе найбільш прийнятний раціон та режим харчування. При всіх його недоліках, порушеннях режиму, кількості та якості прийнятої їжі, більшість з нас, як правило, до певного часу не відчуває негативних наслідків неправильного харчування. Але такі помилки, як недостатнє або надлишкове по кількості та складу  надходження основних компонентів, порушення балансу окремих нутрієнтів, недостаток важливих есенціальних компонентів – вітамінів,  макро- та мікроелементів, порушення режиму прийому їжі, рано чи пізно все ж таки проявлять себе. Ці порушення накопичуються в організмі людини поступово, приводячи до хвороб у фундаменті яких лежить аліментарний фактор. До таких захворювань можна віднести “хвороби цивілізації” –  ожиріння, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, метаболічний синдром та інші. Не дивлячись на те, що для кожної з цих хвороб існує певна спадковість,  вона реалізується або може бути прискорена на тлі дії аліментарного фактору. Крім того, існують такі аліментарно опосередковані захворювання, як харчова алергія та харчова непереносимість, новоутворення, сечокам’яна та жовчнокам’яна хвороби. До цієї групи слід віднести ферментопатії (набуті та вроджені): лактазна недостатність, яка призводить до непереносимості молока при відсутності кишкового фермента лактази, фенілкетонурія – непереносимість білкової їжі, у складі якої присутня амінокислота фенілаланін, целіакія – непереносимість глютену – білка деяких злаків (пшениця, жито, ячмінь), що викликає атрофію тонкої кишки та призводить до важких порушень травлення, всмоктування, обміну речовин,  та інші.

За допомогою раціонального харчування ми зможемо призупинити розвиток деяких з цих захворювань, або, взагалі, його попередити.

Дієтологія (від грец. diaita – спосіб життя, режим харчування) — наука про фізіологічні та біохімічні основи харчування здорової людини та при різноманітних захворюваннях, в наші дні стала особливо актуальною. Це пов’язано з тим, що малорухомий образ життя, екологічні фактори, неправильне харчування, зменшення в раціоні натуральних продуктів, несприятливим чином впливають на генофонд як окремих країн, так і всієї планети. Кількість людей різного віку з надлишковою масою тіла та ожирінням, цілим переліком хронічних захворювань невпинно зростає. Це стало проблемою загального масштабу і потребує невідкладних дій. ВООЗ заохочує та підтримує країни в розробці й здійсненні політики в галузі харчування й продовольства.

В Україні цій темі останні роки наділяється більше уваги, ніж раніше. Відбувається активна промоція здорового способу життя.  Українцям запропонована “Тарілка здорового харчування”, яка створена експертами Гарвардської школи громадського здоров’я. Це керівництво для здорового, збалансованого харчування, подане у формі простої та зрозумілої інфографіки.

Така картинка з поясненнями щоденно нагадуватиме про можливості здорового, збалансованого харчування. Рекомендується просто роздрукувати її та прикріпити на холодильник.

На інфографіці зображені основні принципи здорового харчування:

  • Овочі та фрукти повинні становити основну частину прийому їжі – ½ тарілки. Забезпечте різноманітність кольору і виду їжі. І пам’ятайте, що картопля не вважається овочем у “Тарілці здорового харчування” через негативний вплив на рівень цукру в крові.
  • Віддавайте перевагу цільнозерновим продуктам – ¼ тарілки: цільні та неочищені зернові – ячмінь, зерна пшениці, вівсянка, гречка, неочищений рис і продукти, виготовлені з них. Наприклад, макарони з твердих сортів пшениці корисніші, ніж білий хліб, білий рис і інші очищені зерна.
  • Сила білка – ¼ тарілки. Ребе, курка, бобові, горіхи – здорові та різноманітні джерела білка. Їх можна додати в салат, і вони добре поєднуються з овочами. Обмежте споживання червоного м’яса і уникайте переробленого, як бекон і сосиски.
  • Корисні рослинні олії – в помірній кількості. Обирайте корисні рослинні олії, як оливкова, рапсова, кукурудзяна, соняшникова, арахісова та інші. Уникайте частково гідрогенізованих олій, які містять шкідливі трансжири. Пам’ятайте, що знижена жирність не завжди означає користь.
  • Пийте воду, каву або чай. Відмовтеся від солодких напоїв. Споживайте одну або дві порції молока і молочних продуктів на день. Обмежте вживання соку до маленької склянки на день.
  • Будьте активні. Червоний чоловічок, який біжить уздовж «Тарілки здорового харчування» – це нагадування, що активність також важлива для контролю ваги.

Також необхідно вживати молочні продукти з низьким вмістом жиру. Їсти з насолодою, але помірно, запобігати занадто великих порцій та звертати увагу на кількість солі в складі супів, хліба та інших продуктів.

Щоб розпочати використовувати «Тарілку здорового харчування», слід візуально поділити тарілку на чотири частини. Заповнювати тарілку варто таким чином, щоб кожну частину займала певна група продуктів: білкові страви, зернові, фрукти та овочі.

Фрукти можна вживати як десерт або окремий прийом їжі. Не обов’язково розміщувати їх на тарілці.

 Правило “Тарілки” базується на трьох основних моментах: адекватна калорійність, достатнє вживання здорових продуктів та насолода від їжі. Оцінити адекватність калорійності харчування кожної людини не важко. Треба підрахувати індекс маси тіла (вага в кілограмах, поділена на зріст в метрах в квадраті). Якщо індекс знаходиться в межах 18,5 — 25, людина вживає потрібну кількість калорій. Показники вище або нижче норми свідчать про надлишкове або недостатнє харчування.

На жаль, повноцінне харчування в сучасному світі майже ілюзія. Забруднення оточуючого середовища, надлишок синтетичних добавок до їжі та токсини у воді, виснаження ґрунту, прискорено вирощені зелень, овочі, фрукти, здобрені “букетом” хімічних речовин, стали для нас суворою реальністю. Накопичення корисних речовин в таких «прискорених» продуктах проблематично, з ріку в рік їх реальна харчова цінність знижується. Молоко та м’ясо містять ті ж речовини, що й грунт та рослини, і плюс до цього — неодмінний набір антибіотиків та гормонов, без котрих сучасне сільське господарство не обходиться. Генетично модифіковані (ГМ) продукти вже міцно ввійшли в наше життя, незалежно від нашої волі, згоди та інформованості.

Cьогодення, на щастя, вже має гідну відповідь на дію цих негативних факторів – органічне виробництво, яке, не дивлячись на труднощі, набирає обертів і в Україні. Органічна їжа – це продукт, вирощений чи вироблений без використання хімічних добрив, пестицидів, ГМО, іонізуючої радіації, антибіотиків, ветеринарних, гормональних препаратів і не містить штучних харчових добавок.

Типи потенційних споживачів продукції органічного агровиробництва

Вартість органічних продуктів, у порівнянні з неорганічними, може бути вище на 20-100%. Це пов’язано з додатковими витратами на особливості виробництва та необхідністю сертифікації.  Більшість підприємств невеликі, а це значить, що витрати лягають на відносно невеликий обсяг продукції. Крім того, органічні продукти мають короткий термін придатності – а це збільшує витрати на  зберігання та перевезення. Якщо західноєвропейські виробники отримують дотації та пільги від держави, в Україні для органічного виробництва привілеї відсутні. Незважаючи на те, що на українському ринку присутні органічні продукти (органічну сертифікацію пройшли менше 1 % сільськогосподарський земель), національне законодавство по цьому питанню в нашій країні знаходиться в стадії доопрацювання.

Слід зазначити, що наукові дослідження впливу органічної продукції на здоров’я людей тільки розпочались. Вважається, що перехід на органічне харчування повинен принести користь в довгостроковій перспективі.

Не можна не приділити уваги персоніфікації (індивідуалізації) харчування – основного направлення в розвитку дієтології майбутнього. Можна стверджувати, що ми починаємо жити в еру нових наукових напрямків: нутріціогенетики та нутріціогеноміки.

В даний час дієта розглядається як відповідний екологічний фактор, який спроможний регулювати експресію генів протягом всього життя. Геноміка досліджує, які гени та білки в організмі активуються при різних умовах, а також вплив факторів оточуючого середовища на експресію генів. Нутріціогеноміка ( син. персоніфіковане харчування) вивчає ефекти біологічно активних компонентів (мікро- та макронутрієнтів) на геном, протеом (сукупність всіх білків) та метаболом (сума всіх метаболітів).

В цілому, геноміка харчування пов’язана з виявленням харчових компонентів, які найбільш сумісні зі здоров’єм, з тим, як дієтичні речовини взаємодіють з геном, і тим, як ця взаємодія впливає на клінічні особливості. Таким чином,  тільки ті дієтичні втручання, які базуються на суміжних знаннях в галузі харчування та генотипу можуть бути використані для попередження, пом’якшення та вилікування хронічних захворювань.

На сьогодняшній день опубліковано велику кількість наукових робіт про прямий та опосередкований зв’язок “ген – нутрієнт”. Але для широкого застосування генетичне тестування поки обмежене.

“Оптимальне харчування стане медициною майбутнього” – слова  Карла Лайнуса Полінга  (американський квантовий хімік і біохімік, двічі лауреат Нобелівської премії)  на сьогоднішній день здаються нам фантастичними, але те, що здорове харчування, відмова від інтоксикацій (куріння та зловживання алкоголем), фізична активність, позитивні емоції модернізують людину, роблять її міцнішою та здоровішою, науково доведені факти.  Тож крокуймо впевнено до нашого здорового майбутнього!

Інформація надана ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України»