Науково-дослідна тематика ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» базується на впровадженні нових інструментальних методів і методів лабораторної медицини, що дозволяє здійснювати диференціальну діагностику, прогнозування перебігу захворювання та вибір тактики лікування при невідкладних хірургічних станах.

1. Розробка методів об’єктивної оцінки тяжкості поранень внутрішніх органів для можливої реваскуляризації пошкоджених судин з урахуванням фази запальної реакції і ступеня нативності пошкоджених тканин, з метою прогнозування результатів лікування при вогнепальних пораненнях грудини та живота і визначення характеру й особливостей надання хірургічної допомоги пораненим.

2. Розробка комплексного підходу в лікуванні гнійних ран з використанням фотодинамічної терапії, що включає застосування специфічних фотосенсибілізаторів, різних режимів опромінення низької інтенсивності світлового діапазону, застосування аутологічних чинників зростання, для впливу на інтенсивність пластичних і енергетичних процесів в клітці, з метою посилення регенеративної функції і епітелізації рани. Даний метод може розглядатися в якості нової технології для корекції аферентного і еферентної ланок імунореактивності у хворих з гнійними ранами, з неефективною антибіотикотерапією.

3. Дослідження системи імунітету: активності Т- і В-клітинної ланок імунітету, маркерів активації клітин HLA-DR + і СD95 +, рівня регуляторних CD4 + CD25 + CD127-, факторів вродженого і гуморального імунітету, цитокінового статусу у учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з хірургічною патологією у віддалений період з урахуванням реконструкції індивідуальних доз опромінення та інших пов’язаних факторів ризику (вік на момент радіаційного опромінення, особливості метаболізму) для надійної оцінки ефектів радіаційного впливу на здоров’я людини і формування медичних наслідків, що дозволить проводити спрямовану корекцію імунорезистентність.

4. При наданні невідкладної хірургічної допомоги, особливо при наявності поєднаної патології, залишаються невирішеними підходи до вивчення тригерних факторів і індивідуальних особливостей патогенезу, що ускладнює диференціальну діагностику і вибір тактики лікування у хворих з цирозом печінки, спленомегалією, портальною гіпертензією, ОЖКК, кишкової непрохідності, панкреанекроз, аневризмою та тромбоемболією судин, інфарктами, спонтанним пневматороксом, холангитом, тімусзалежною міастенію і новоутворенням, структурою стравоходу і спайковою хворобою.

5. В основі формування і прогресування різних коморбідних патологій (КП), що призводять до небезпечних і критичних станів лежить порушення безлічі метаболічних патернів, які регулюються факторами імунонейроендокринного комплексу. Для корекції невідкладних станів при КП проводять комплексну оцінку вродженого і набутого імунітету, ферментних систем, адаптогенних білків, вільних амінокислот.

6. Серйозною проблемою в медицині невідкладних станів, як і раніше залишається розробка і застосування персоніфікованих лікувально-діагностичних алгоритмів. На сучасному етапі розвитку науки накопичено величезний арсенал нових знань про регуляторні механізми, які визначають ступінь зворотності патологічних процесів.

7. Пріоритетним напрямком в дослідженнях лабораторної медицини для вибору тактики лікування, моніторингу та прогнозу перебігу захворювання при наданні невідкладної хірургічної допомоги є діагностика значущих змін сироваткових гуморальних факторів і клонів імунокомпетентних клітин, які забезпечують різноспрямовану регуляцію метаболізму, включаючи процеси клітинної проліферації, транскрипції і трансляції багатьох білкових субстратів , ферментних систем, факторів згортання і фібринолізу, адаптерних білків, цитокінів і факторів росту.

8. Дослідження дисбалансу амінокислотного та ферментативного спектра репертуару органоспецифічних аутоантитіл дозволить виявляти спрямованість метаболічних порушень для їх адресної корекції.

9. У хворих з системною запальною реакцією і при сепсисі малоефективними сьогодні є традиційні показники, що характеризують наявність шлаків в організмі – креатинін і сечовина. Рівень сучасних знань в цій області свідчить про те, що оптимальним і найбільш інформативними для діагностики стадій запального процесу і прогнозу розвитку септичних станів є зміст секреторного фактора макрофагів – пресепсіна і прокальцитонін.

10. Розвиток і перебіг багатьох небезпечних станів при серцево-судинній і легеневій патології залежить від порушення синтезу багатьох адаптерних білків, в тому числі продукції фактора росту судин – VEGF, функції прозапальних цитокінів та РЕГУЛЯТОРНОЇ ролі Т-хелперів – CD4 + CD25 + CD127- – продуцентів протизапального інтерлейкіну – 10 (ІЛ-10).

11. Діагностично значущим для вибору схем індивідуальної таргетной терапії, спрямованої проти спектра інфекційних чинників вірусної і бактерійної природи, є дослідження поліморфізму генів цитокінів та клітинних толк-лайк рецепторів імунокомпетентних клітин (TLR).

12. Дослідження тканеспецифічної експресії генів і їх полімофрних мутантів дозволить здійснювати прогноз і профілактику багатьох ускладнень.

13. Дослідження поліморфізму генів лейкоцитарних антигенів HLA І і ІІ класу дозволить виявити їх взаємозв’язок з функціональною активністю Т-лімфоцитів, що забезпечують противірусний і протипухлинний імунітет при імунозалежній патології. Цей напрямок досліджень дозволить виявити генетичну схильність до розвитку багатьох метаболічних порушень, і здійснювати прогнозування розвитку хронічного системного запалення, формування аутоімунного компоненту при аутоімунному гепатиті, панкреанекрозі, міастенії та ін., а також вивчити периферичні і центральні механізми втрати аутотолерантності. Це в свою чергу дозволить здійснювати прогноз перебігу захворювання, моніторинг і вибір тактики лікування, і профілактику ускладнень.

14. Вивчення генетичних і фенотипічних особливостей пухлин може бути ключем до правильного її лікування. Зокрема, важливим є виявлення мутацій генів різних поверхневих маркерів, в тому числі тірозінкіназних рецепторів. Цей напрямок досліджень дозволить індивідуально підбирати таргетні препарати в процесі лікування навіть поєднаних пухлин. Виявлені генні мутації, що визначають функції протоонкогенів, що кодують фактори росту і їх рецептори, наприклад епідермальний фактор росту, можуть визначати вибір препаратів, які пригнічують транскрипцію цих генів мутантів.

15. Дослідження сироваткових цитотоксичних факторів і продуктів їх взаємодії з імуноглобулінами, а також виявлення репертуару аутоантитіл (ААТ) при цирозі печінки, ускладненому гепатоспленомегаліею і портальною гіпертензією, дозволить здійснити вибір тактики лікування – виконання спленектомії або емболізації судин селезінки, оцінити ефективність багатоетапного хірургічного лікування хворих.

16. Нові комплексні діагностичні підходи з використанням специфічних біомаркерів дозволять обґрунтувати і впровадити індивідуальні схеми лікування для профілактики ускладнень.

17. Розробка і використання уточнюючих методів діагностики при мультифакторіальних захворюваннях спільно з аналізом клінічної картини дозволить обґрунтувати персоніфіковане лікування, прогнозувати ускладнення і здійснювати їх профілактику.

18. Інноваційний підхід для розробки сучасних лікувальних алгоритмів при наданні невідкладної хірургічної допомоги буде досягнуто шляхом широкого впровадження в практику пріоритетних дослідницьких методів лабораторної медицини.

19. Визначальним у вирішенні цієї проблеми є комплексне дослідження провідних маркерів реактивності і резистентності організму і автоматизованого системного аналізу даних, що вимагає наявності сучасного лабораторного та аналітичного обладнання та забезпечення реактивами та витратними матеріалами з використанням:

проточна цитометрія,

імуноферментний аналіз – ІФА,

імунофлюоресценція (РІФ),

імуноцитохімія;

  • Визначення поліморфізму генів

ПЛР в режимі реального часу.

  • Визначення специфічних адаптерних білків:

абсорбційна спектрометрія,

електрофорез,

імуноблот,

спектрофотометрія,

хроматографія.

Інформація надана завідуючою діагностичної лабораторії ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України», професором, доктором біологічних наук Климовою О.М.

Tagged in: