На базі ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» фахівцями лабораторії гігієни канцерогенних факторів та наноматеріалів постійно проводять семінарські засідання з питань забруднення навколишнього середовища канцерогенними чинниками та ризиків їх дії для населення.

За останнє півріччя було проведено три семінарські заняття з курсантами кафедри громадського здоров’я Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України. Усього було близько 40 слухачів, переважно фахівців лабораторних центрів різних міст України.

На семінарах було розглянуто питання щодо забруднення навколишнього середовища, житлових та громадських приміщень канцерогенними чинниками хімічної та фізичної природи.

Слухачі ознайомлені із джерелами їх утворення, класифікацією небезпеки за критеріями Міжнародного Агентства з вивчення раку.

Особливий аспект за ініціативою слухачів було розглянуто питання щодо забруднення атмосферного повітря, яке відіграє провідну роль у формуванні канцерогенного навантаження на організм людини. Останнє формується за рахунок зовнішнього повітря, повітря житлових та громадських приміщень. Наголошувалось, що в зовнішньому повітряному просторі забруднення формується переважно за рахунок канцерогенів антропогенного походження (викиди промислових об’єктів та автотранспорту), тоді як в повітрі приміщень відіграють додаткову роль такі джерела забруднення як спалювання газу в кухонних приміщеннях та паління тютюну. Було проілюстровано, що за умови роботи газової плити та паління концентрації канцерогенних речовин приміщень зростають у 1,5 – 4 рази. В квартирах, мешканці яких палять, рівень фонових концентрацій канцерогенних сполук є стабільно високим, порівняно з фоновими показниками приміщень, де такі явища відсутні: перевищення ГДК у квартирах без куріння становить 0,5 – 3 рази і 1,2 – 7,87 разів у приміщеннях, де курять.

Визначено співвідношення показників канцерогенного ризику з забрудненням атмосферного повітря, повітряного середовища громадських та житлових приміщень у формуванні загального аерогенного канцерогенного навантаження складає 1,0: 1,1: 1,7, відповідно.

Визначено питому вагу кожного з мікросередовищ у формуванні загального канцерогенного ризику, яка складає:

  • Повітря житлових приміщень – 44%;

  • Повітря громадських (виробничих) приміщень – 26%;

  • Атмосферне повітря – 30%.

В цілому, відносний внесок окремих канцерогенних речовин у формування аерогенного забруднення характеризує наступна таблиця.

Таблиця 1. Показники небезпеки забруднення канцерогенами повітря різних середовищ перебування людини.

Сполука

Коефіцієнти небезпеки (перевищення ГДК)

Вулиці

Житлові приміщення

Громадські приміщення

Бенз(а)пірен, мг/м3

2,34

2,9

3,96

Нітрозодіетиламін, мг/м3

0,81

1,7

0,65

Нітрозодиметиламін, мг/м3

1,0

1,2

1,0

Формальдегід, мг/м3

1,5

2,2

3,67

Бензол, мг/м3

2,2

2,8

3,07

Нафталін, мг/м3

1,0

1,3

1,37

Кадмій, мг/м3

5,0

7,5

8,5

Нікель, мг/м3

6,0

9,0

10,0

Хром, мг/м3

0,4

0,6

0,7

Сумарний показник небезпеки

20,3

30,0

32,9

За загальноприйнятою міжнародною класифікацією рівнів канцерогенного ризику, вказані сполуки формують насторожуючи та високі рівні ризику.

На прикладі ряду міст України, які характеризуються різним рівнем промислового розвитку, відпрацьовано методичні питання з визначення канцерогенного навантаження на організм людини, розглянуто питання розрахунку канцерогенних та не канцерогенних ризиків для населення. Було проаналізовано, як із зміною характеру (якісного та кількісного) забруднення умов життєдіяльності людини спостерігаються зміни у структурі онкологічної захворюваності.

Таблиця 2. Динаміка онкологічних захворювань населення України

Онкологічна патологія

Роки спостережень

Приріст

%

1985

1987

1992

1997

2002

2007

2012

2015

2017

Загальна захворюваність

275,2

292,6

312,1

314,4

322,7

331,1

352,4

347,1

349,5

+ 27

Рак шлунка

35,8

35,9

35,6

30,3

28,1

25,2

22,3

20,5

19,4

– 46

Рак легень

43,6

48,0

51,5

45,4

41,2

37,6

36,0

33,0

33,0

– 24

Рак молочної залози

22,3

23,4

48,8

53,7

52,8

57,0

62,2

63,7

63,8

+ 186

Рак простати

14,6

17,3

30,4

37,2

46,4

48,2

54,0

+ 269

Рак щитоподібної залози

2,7

3,8

4,4

5,4

6,9

7,7

8,3

+ 207

Рак тіла матки

22,4

22,1

23,9

26,9

31,0

29,4

+ 31

Визначено пріоритетні заходи для профілактики канцерогенного ризику в закритих приміщеннях, які передбачають рішення на двох рівнях: індивідуальному та державному.

Індивідуальний рівень – це відмова від шкідливих звичок (зокрема, куріння у закритих приміщеннях); дотримання умов номінальної експлуатації газових плит, режиму провітрювань.

Державний рівень включає: дотримання безпечних архітектурно – планувальних рішень з розміщення та експлуатацій кімнат різного функціонального призначення; підвищення ефективності роботи припливних вентиляційних систем; заміна газових плит на електричні; жорстке дотримання законодавчої бази і, перш за все, заборона паління у громадських місцях, включаючи офісні споруди тощо.

Інформація надана ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»

Tagged in: